Воєнний сюрреалізм Ігора Панчука

Ігор Панчук. Звістка. 2022 р. Полотно, олія

Ігор Панчук – український художник, творчість якого більш відома польському глядачеві, оскільки після завершення Львівської національної академії мистецтв він переїхав до Польщі, де не припиняв професійну творчість протягом восьми років і здійснив кілька персональних виставок. Вони принесли митцеві визнання глядачів та значну кількість замовників. Художник підписав контракт із польською галереєю «Marzand.Eu», з якою співпрацював два роки.

Перебуваючи в Польщі тривалий час, митець ніколи не відділяв себе від українського народу. У грудні 2021 р., коли наростала напруга між Україною і Росією, незважаючи на всі загрози та небезпеки, він вирішив повернутися до Львова. Адже за переконанням художника,у критичні моменти для своєї держави кожен свідомий українець має бути на Батьківщині, навіть якщо він не військовий, а живописець. У Львові митець продовжує малювати, займається волонтерством, частину виручених коштів від продажу робіт перераховує на потреби ЗСУ та цивільного населення, що постраждало від війни.

Ігор Панчук послідовний у своїй творчості. Небагатослівний у висловлюваннях, скромний і невибагливий у побуті, художник створює образи надзвичайної виразності. Чітко окресливши індивідуальну творчу програму, виробивши власний стиль і почерк, митець крок за кроком розробляє поставлене перед собою завдання – створення ідеально відповідного задумові образу. У цьому пошуку полягає нелегкий шлях художника. Завжди дещо невдоволений своєю роботою, він зазначає: «Для мене закінчити твір надзвичайно важко, бо поставлений підпис під роботою – це визнання власної поразки!». Адже ідеального образу не існує, є лиш шлях до його досягнення.

Для творчості Ігора Панчука характерне тонке тональне нюансування, стримана кольорова гама, ретельне опрацювання деталей. Палітра художника складається з кількох базових кольорів. Переважно домінує синій або зелений, що доповнюється жовтим та червоним. Часто роботи монохромні, побудовані на тональному моделюванні форми. Улюблений формат творів – 140х100 см. Образний ряд складають антропоморфні та зооморфні істоти фантастично-алегоричного характеру. У технології художник використовує метод багатостадійного живопису з лесуваннями, за сюжетами тяжіє до сюрреалізму. Митець намагається звільнитися від контролю розуму над підсвідомістю, звертається до інтуїції, снів, марення, зображує надреальне, містичне, одухотворене. Зазвичай, це втілюється в монументальні за вирішенням образу однофігурні композиції, на яких зображено людиноподібні створіння із кількома парами рук, гротескно перебільшеними пропорціями, із крилами та масками замість облич. Увага акцентується на пластиці тіла, гнучких напружених позах і жестах, особливій міміці зосередженості в собі, чим передає широкий спектр емоцій від меланхолії і смутку до насолоди й екстазу. Художник майстерно малює драперію, якою часто, мов путами, переплітає руки персонажів, закриває обличчя, огортає тіло.

Один з найвиразніших творів Ігора Панчука, написаних у Львові – «Звістка». Зазвичай, художник довго працює над створенням образу – від кількох тижнів до кількох місяців. Проте, назване полотно художник виконав всього за кілька днів. Увечері в переддень війни було поставлено завершаючий штрих – бордовий квадрат у міжбрів’ї образу, на місці «третього ока» або Аджна-чакри, який ознаменував здійснення пророцтва. На полотні зображено сюрреалістичну крилату істоту, яка тримає в руках листа. Можемо лиш розмірковувати, вона його отримала чи принесла. Мимоволі виникає асоціація із біблійним міфом про Благовіщення, коли архангел Гавриїл сповістив Діву Марію про те, що вона народить Ісуса Христа, Сина Божого. У даному контексті, враховуючи обставини та інформаційне напруження, при якому створювалася картина, можемо зрозуміти, що звістка аж ніяк не добра – війни в Україні не уникнути. Так і сталося. Наступного ранку після завершення твору по всій території України було завдано ракетного удару, почалося повномасштабне вторгнення російських військ.

Твір вирішено в холодній гамі. Колір блакитний в розбілах створює відчуття крижаного жаху, знаменує наближення трагедії колосального масштабу. Роботу було представлено в Міському музеї німецького містечка Падеборн на виставці «За крок до війни» (куратор Марина Стрельцова) у травні 2022 р.

Сьогодні художник працює над циклом полотен під назвою «24» (за датою початку повномасштабної війни). Виконано десять творів великого формату, в яких митець через алегоричні образи показав усі жахіття кривавої війни. Харківський художник Олександр Сердюк так висловився про цю серію: «Роботи Ігора  Панчука – багатогранні. У них промовисто проглядається напруження теперішнього часу. Крім того, вони заглиблюють у свої особисті лабіринти роздумів. Саме цим мене приваблюють сюрреалістичні багатознакові композиції».

Як показує практика, коли говорять гармати, музи не мовчать. Римське прислів’я в Україні не працює. Коли наша держава воює, вона нікого не окуповує. Військові її захищають, митці працюють на майбутнє, а може – і на вічність. Кожен робить свою справу чесно, віддано і без галасу. У цьому колі і художня творчість небалакучого Ігора Панчука.

Іван Білан

кандидат мистецтвознавства,

голова мистецького об’єднання «Арт-Модуль»

Без назви, 2021 р. Полотно, олія, 90х90

Гніздо, 2021 р. Полотно, акрил, олія, 90х90

Квіти зими 1, 2021 р. Полотно, акрил, олія, 90х90

Квіти зими 2, 2021 р. Полотно, акрил, олія, 90х90

Смерть, 2021 р. Полотно, олія, 80х80

Без назви, 2020 р. Полотно, олія, 80х70

Звістка. 2022 р. Полотно, олія, 140х100

Серія 24, 1, 2022 р. Полотно, олія, 140х100

Серія 24, 3, 2022 р. Полотно, олія, 140х100