Ustym Fedko

Устим Федько сприймає природу не як об’єкт для відтворення, а як силу для взаємодії. Відлунюючи дух ранньої поезії Артюра Рембо, його творчість ґрунтується на відчуттях і внутрішньому ритмі. Вітри, хвилі та мінливе небо постають в абстрактних композиціях, де емоція переважає форму. Під впливом поліхромії Alexander Archipenko, Федько створює живописні поверхні через сміливі контрасти й нашарування, дозволяючи уявним пейзажам матеріалізуватися в емалі та рельєфах, подібних до мозаїки.

Його творча енергія невпинна. На полотні стихії взаємодіють і зливаються — вода, повітря та земля переплітаються у динамічних, експресивних рухах. Для митця саме емоція є головним рушієм творчості, що переважає над формальними аспектами кольору чи композиції.

Вогонь відіграє особливу роль у його мистецькому процесі. Це водночас партнер і суперник — сила, що випробовує та трансформує. Чи то випал емалі, чи експерименти з міддю та склом — тепло стає частиною своєрідного алхімічного діалогу, який народжує нові форми.

Народився у Києві у 1971 році. Навчався у Львівському коледжі прикладного мистецтва (відділ кераміки, закінчив у 1991 році), згодом — у Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури, де здобув освіту монументаліста (1998). Є членом Національної спілки художників України (секція монументального мистецтва).

Працює у галузях монументального мистецтва, скульптури, живопису та емалі на міді. Його монументальні твори представлені в публічних просторах України, зокрема на Центральному залізничному вокзалі Києва, у St. Michael’s Golden-Domed Cathedral та на станції метро Botanichna Metro Station.

Брав участь у численних персональних і групових виставках, а також у міжнародних симпозіумах зі скульптури та емалі в Україні, Польщі, Франції, Угорщині, Хорватії та Словаччині. Живе і працює у Києві.