З міста Маскалучія, що на острові Сицилія, повернувся відомий художник-сталкер Петро Ємець. Там він побував на відкритті виставки своїх робіт «Дзвони Чорнобиля», яка демонструватиметься до кінця року.
— Цікавість до виставки велика, — каже Петро Захарович, — адже, як я переконався, італійці щось чули про Чорнобиль, а ось яке це велике лихо, навіть не уявляли.
Кілька разів місцеве телебачення «прокручувало» інтерв'ю з Ємцем, зняте на плівку ще в Києві. Відповідаючи на запитання журналістів, художник розповів чимало цікавих фактів. Ось один із них.
Коли постало питання, що робити з радіоактивними селами — закопувати їх чи спалювати, вирішили, що легше й дешевше пустити їх за димом, ніж ховати тисячі хат у глибоких могильниках. Операцію спалювання сіл назвали «Експеримент». У підрозділі, який мав першим «експериментувати», був і Петро Ємець. «Нас вишикували, — згадує він, — перед облитими бензином будівлями і запалили смолоскип. Мимоволі мені пригадалися кінокадри про те, як фашисти знищували наші села. Стало моторошно. Один з нас, комуніст, «патріот», добровільно згодився першим піднести смолоскип до крайньої хати. І тут наперед виступив літній чоловік, якого мобілізували на ліквідацію наслідків аварії. Він відштовхнув «патріота» і зайшов до хати. Всі принишкли. Через кілька хвилин вийшов на подвір'я, тримаючи в руках ікони Христа і Богоматері. «Тепер підпалюй», — тихо і сумно сказав він. Цей епізод перевернув усю мою душу, і з того дня я часто звертаюся до Бога».
На одній з картин «Плач предтечі» Ємець зобразив розіп'ятих на хресті Ісуса і ліквідатора. «Чому?» — перепитує Петро Захарович. — Та тому, що нас, ліквідаторів, теж розіп'яли за чужі гріхи і злодіяння. Скільки людей нині мучиться — хворих, калік, інвалідів. Скільки вже передчасно розпрощалися з життям!» А внизу — голова хлопчика, якого поглинули десятки документів різних фондів, союзів, спілок, котрі оголосили себе помічниками і захисниками тих, хто постраждав від аварії. Боже, як гірко плаче хлопчик!
Виставку українського художника організували активісти італійського товариства «Арка», яке працює над екологічними, релігійними та уфологічними проблемами, і насамперед — Еудженіо Сірагуза, Джорджо Бонджованні та Ораціо Валенті, які ще не так давно гостювали в Києві. Італійці тепло зустріли Петра Ємця, йому вручено диплом школи мистецтв імені Леонардо да Вінчі, адміністрації Сицилії та міста Маскалучія. Коли він повертався додому, йому влаштували невеликий концерт, який розпочався мелодією «Їхав козак за Дунай».
Олександр Винокуров.
Київ.
16 листопада 1993 року
Неформат Олександра Виговського
У ПОШУКАХ ВТРАЧЕНИХ СНІВ
Синій рум'янець від Sasha Bob
Пісня протесту Петра Ємця
Будь-яка картина — малюнок самого себе
Latest comments