Щодо мене самого... Для художника однаково важливе і гостре око, і вміла рука. Але, мабуть, все ж таки найголовніше — чутливе серце...
Полотно, змішана техніка
Щодо мене самого... Для художника однаково важливе і гостре око, і вміла рука. Але, мабуть, все ж таки найголовніше — чутливе серце...
У моїх скульптурах немає краси як такої. Вони радше потворні, ніж красиві. Свого часу я намагався робити гарні речі, але коли справді почало виходити, мені самому це здалося нецікавим. Гарне роблять усі, а я хочу творити щось своє.
Наприкінці 80-х журналісти охрестили Петра Ємця сталкером Чорнобильської зони — провідником, який водить людей на аномальну територію. І то справді так. Ми слідуємо за ним дорогами Чорнобиля, зарослими радіаційним бур’яном і засипаними отруйними яблуками. Разом з митцем проходимо шляхами розпачу, крику і сліз.
Перше, що впадає в око, — уявна простота, навмисна недбалість і та надзвичайна свобода, з якою художник малює свої картини. Після першого побіжного погляду складається враження, що «і я так би зміг». Але в спробах зрозуміти, чим же так привабила тебе та чи інша робота, починаєш розуміти всю незбагненність цієї простоти. Мабуть, головний секрет криється у колористичній гамі. Найчастіше вона здається божевільною, але чомусь, дуже близькою і зрозумілою.
Latest comments