Олександр Ройтбурд. Метафори жіночності

14 жовтня 1961 року народився український художник, куратор та очільник Одеського художнього музею Олександр Ройтбурд. До дня народження митця ми підготували виставку робіт з приватних колекцій, присвячену погляду Ройтбурда на жінок та його мистецтву про жінок.

«Я нічого не описую, я моделюю стан» - казав Ройтбурд про свої роботи. І в зображеннях жіночих фігур ця позиція проявляється надзвичайно виразно.

Жінки на полотнах Ройтбурда хоч і з'являються часто - не мають нічого спільного з його життєвим досвідом. Вони - об'єкти, матеріал для мальовничих студій та професійних пошуків автора. Жіночі образи Ройтбурда позбавлені індивідуальних рис, кожна жінка - лише віртуозно написаний симулякр, позбавлений свого значимого.

«Вони всі одного порядку. Вони нічого собою не являють, нічого не позначають. Вони не є предметом мого вивчення або кохання» - пояснює автор.

Зображуючи жінок, Ройтбурд експериментує з формами тілесності. Він відмовляється від безумовної фізіологічної норми та конструює альтернативну тілесність. Тіло в трактуванні майстра може стати чимось схильним до розтягування, як жуйка, текучим, як силікон, втратити тулуб і обидві руки, складатися з однієї голови і пережити безліч інших модифікацій.

«Мене не влаштовує заданість тілесної конструкції, і я весь час намагаюся її подолати і спростувати. Коли якась анатомічна даність заважає мені втілити необхідне пластичне рішення, коли руки заважають наголосити на певному ракурсі тіла, коли потрібно на чомусь зосередитися і певні деталі виявляються зайвими, тоді й відбуваються всі ці тілесні метаморфози. Тіла множаться, склеюються, проростають одне через інше».

Архетипові для масової культури образи - жінки-кішки, черниці, гейші, жінки-жертви і жінки-кати, - навіть будучи зображеними в гранично відвертих манерних позах, не народжують сексуального бажання, лише вуайєристську радість.

За матеріалами альбому «Ройтбурд», авторства О. Ройтбурда і О. Балашової