Маска почуттів...
Пригадайте як ви поводитесь з людьми. Чи з усіма спілкуйтесь однаково? Зазвичай з партнером по життю — по одному, з дітьми — інакше, а з батьками — по третьому. А також не забудьте про друзів, сусідів, колег, тренерів, бариста та інших знайомих.
Немає універсальної "людини". Ми зі всіма спілкуємось по-різному. І що це означає? Що ми лицемірні? Думаю немає універсальної поведінки, бо до кожної людини потрібний різний підхід. Наприклад, якщо я буду спілкуватись зі своєю сестрою так само як і з мамою, то проблеми будуть з обома. У кожної людини різний характер: і одну людину ті самі слова можуть підбадьорити, а іншу — ранити.
А тепер поговоримо про інше. Про маску. Про маску почуттів, яку кожен з нас хоч раз вдягав. Коли ти не хочеш казати, що відчуваєш насправді. Проте для людей надягаєш ось тут саму маску: "у мене все добре". Але якщо знаходитись з такою людиною не пару годин, а довше, то можна побачити апатію, сум, сльози, а, можливо, і депресію.
Відкривайтесь. Говоріть. Плачте. Смійтесь. Знімайте маску. Не соромно — розповідати. Соромно — бути на самоті, коли навколо так багато людей. Пам'ятай, що ти не один.