“Дуб-Тризуб”
У центрі роботи — Дуб-Тризуб із Трахтемирова, місця, тісно пов’язаного з історією запорозького козацтва. Його гілки природно формують силует тризуба, перетворюючи дерево на знак стійкості та спадкоємності національної традиції. Образ, що постає на березі Дніпра, повертає до Трахтемирова XVI–XVII століть — місця, де визрівав козацький характер і відчуття свободи.
Силует дерева передано в ізумрудно-зеленому кольорі — відтінку, що з античних часів символізує життя, гармонію та оновлення. У цій роботі він підкреслює органічну природу Дуба-Тризуба, його зв’язок із землею предків і здатність до відродження. Ізумрудий колір виступає метафорою внутрішньої сили та неперервного життєвого циклу, що перегукується з козацькою традицією і сучасним досвідом країни.
Золота підкладка уособлює українську землю та її історичну тяглість. Художник навмисно подає її у двох різних тональних полях — світлому й темнішому, а сам силует дерева має двоїсту форму, ніби позитив і негатив одного образу. Такий контраст передає зміну епох: темніший правий бік натякає на минуле й історичні шари, світліший лівий — на рух до ясності та оновлення. Золото в роботі стає активною площиною, що відображає шлях нації від випробувань до світла.
Композицію перетинає тонка червона лінія, проведена за принципом золотого перетину. Вона є віссю пам’яті та мужності, символом боротьби й козацької відваги. Її присутність не порушує гармонію, а збирає всі елементи в єдиний ритм, наголошуючи на невід’ємності боротьби у формуванні національного характеру.
Монотипія “Дуб-Тризуб” синтезує природний образ, державний символ і історичну пам’ять через взаємодію трьох кольорів — ізумрудного, золотого й червоного, формуючи цілісний образ стійкості, відродження та духовної вертикалі України