Інформація

10 днів у гаражі

Це проєкт, роботу над яким я розпочав у перші дні повномасштабної війни України з росією і який складається з десяти монотипій.

Проєкт став не лише способом осмислення перших днів війни, але й дослідженням: як творчість допомагає справлятися з екстремальними емоціями, як світло й темрява взаємодіють у замкнутому просторі, та як особисті історії...

24 лютого 2022 року почалося з вибухів і гуркоту авіації. Рішення залишитися в Києві здавалося єдино правильним, але вдома залишатися було небезпечно. Ми з сім’єю укрилися в гаражі – холодному бетонному просторі. Це стало нашим тимчасовим прихистком, де дні й ночі злилися, а час, здавалося, втрачав звичний плин.

У цих умовах я почав фіксувати нову реальність за допомогою камери телефону. Фотографії вузьких переходів, цегляних стін і світлових плям відображали боротьбу світла й темряви – надії та відчаю. Замкнутий простір гаража не лише захищав, але й підсилював відчуття ізоляції. Світло ставало ключовим символом, джерелом життя в цьому світі.

Ці кадри лягли в основу монотипій. Чорно-біла гама робіт передає емоційний контраст: чорний колір – тягар і невизначеність, білий – прорив світла й надії. Унікальність кожного відбитка символізує неповторність пережитих емоцій.

Процес створення став для мене дослідженням того, як стресові умови трансформують креативний процес. У моменти, коли страх і самотність поглинали, творчість ставала засобом опрацювання цих емоцій. Монотипія, де кожен відбиток існує в єдиному екземплярі, виявилася ідеальним способом передати унікальність кожної миті.

Крім того, цей проєкт відкрив тему того, як особисті історії стають частиною колективної пам’яті. "10 днів у гаражі" – це не лише візуальний літопис мого досвіду, але й спроба через мистецтво зафіксувати емоції й атмосферу часу. Ці роботи виходять за межі особистого і відображають універсальні почуття, які можуть зрозуміти всі, хто переживав кризу.

Більше