Стрибок — та коротка мить, яка починається з того, що ти відштовхуєшся від надійної поверхні і летиш кілька секунд у стані повної несвідомості.
Стрибок - це вихід зі стабільності і впевненості в невідомість і порожнечу. В ту мить, коли ти торкнешся поверхні, ти вже матимеш досвід, негативний чи позитивний, не має значення. Тобі сподобаються зна...
Стрибок — та коротка мить, яка починається з того, що ти відштовхуєшся від надійної поверхні і летиш кілька секунд у стані повної несвідомості.
Стрибок - це вихід зі стабільності і впевненості в невідомість і порожнечу. В ту мить, коли ти торкнешся поверхні, ти вже матимеш досвід, негативний чи позитивний, не має значення. Тобі сподобаються знання, які ти зможеш використати в майбутньому на основі попереднього досвіду. Але поки ти в польоті – ти в порожнечі. І тут може мати значення лише те, в стані страху ти чи в стані довіри. Але що, якщо ти продовжиш стрибок ще на кілька секунд, а потім ще, і ще. І тепер твій стрибок перетворюється на дні, роки або все життя. Літаєш, і тобі стає це знайомим. Ти відкриваш нові закони, які діють у стані стрибка. Нові візерунки. Деякі речі стають настільки знайомими, що набридають. «У мене такий нудний стрибок» - чуєш ти від сусіда, який летить праворуч від тебе. «А мій стрибок вдався, тому що по дорозі я встиг зібрати стільки речей», - чуєш від сусіда зліва, навколо якого справді звивається хмара найрізноманітніших речей. — Стрибати — не поле переходити, — крикнув хтось над тобою.
Так, так, ти майже перестав пам'ятати головне. З чого все почалося. А почалося все з питання: що ти відчуваєш
Стан невизначеності - страх чи довіра?