Після смерті Л.І. Брєжнева у 1982 році Юрій Андропов 15 місяців керував Радянським Союзом. А до цього він 15 років очолював КДБ.

При Андропові одним з основних напрямів роботи органів держбезпеки стала боротьба з дисидентським рухом, «антирадянських елементів» почали висилати з країни. Проводилось примусове психіатричне лікування. Андропов був одним з членів політбюро, хто у 1979 році підписав документ про введення радянських військ в Афганістан. На вищому керівному посту Андропов активно став боротися з так званим «дармоїдством», була посилена трудова дисципліна. У містах проводилися міліцейські облави - людей в робочий час відловлювали в кінотеатрах і магазинах.

У 1984 році Міністерство оборони звернулося до керівників вишів з проханням відпускати студентів в армію. В результаті, упродовж двох років - 1988 і 1989-го — інститути випускали тільки дівчат. Лише 20 відсотків хлопців, що повернулися з армії, зуміли закінчити інститути.

 Призов студентів відмінили лише у 1989 році