Єгор Зігура. Розломи пам'яті

Проєкт Єгора Зігури "Розломи пам'яті" продовжує відому серію скульптур "Післясьогодні," ставлячи акценти на темах швидкоплинності часу та вразливості людської культури. Через масштабні, монументальні роботи, що зберігають риси античної естетики та глибоко патиновані часом, художник досліджує хисткість цивілізацій, схильних до руйнації та забуття. Тріщини на скульптурах, застиглі миті, що закарбовані у бронзі, віддзеркалюють не лише велич, а й тіньову сторону людської спадщини.

У нових роботах Зігура досліджує концепцію пам’яті — її розломи, що залишають відбитки нашої культури, її висоти і падіння. Художник звертає увагу на циклічний розпад, який може охопити суспільства, що загрузли у надмірному споживанні та духовному спустошенні, запрошуючи відвідувачів виставки роздумувати над власним місцем у плинності історії.

Проєкт Егора Зігури "Післясьогодні" є знаковим явищем у сучасному українському мистецтві, адже він повертає інтерес до великомасштабної скульптури, інтегрованої як у міський простір, так і в музейне середовище. Зігура працює на стику класицизму та постмодернізму, використовуючи античну міфологію як засіб для критичного осмислення сучасності. Спираючись на спадок греко-римського мистецтва, автор створює бронзові скульптури, вкриті тріщинами та збагачені благородною патиною. Ці скульптури нагадують про те, як легко цивілізація може зникнути в безодні часу, втрачаючи свою цілісність і значущість.

Зігура продовжує розвивати та переосмислювати свій проєкт, додаючи до серії нові твори, що розкривають грані його роздумів про руйнацію та вразливість цивілізацій. У нових роботах серії художник знову звертається до теми циклічного розпаду, що загрожує суспільствам, які застрягли у кризовому стані надмірного споживання та духовного спустошення.

Актуальні скульптури з цієї серії доповнюють початковий задум, вносячи в нього нюанси, що розкривають внутрішню рефлексію митця на тему швидкоплинності та неминучої деградації матеріальної культури. У творах проявляються мотиви тіні та відображення, минулого й майбутнього, об’єднаних у символічному вимірі, де золото, тріщини на поверхні, застиглий час та прозорі форми передають відчуття незворотності втрат і водночас надію на переосмислення.

Проєкт "Післясьогодні" набуває нового звучання як процес роздумів і спроба вийти за межі традиційного бачення скульптури, де кожен колос виступає дзеркалом суспільства, відображенням не лише його величі, а й тендітності людського існування. Через ці образи художник кидає виклик часу та його руйнівній силі, запрошуючи глядача задуматися про своє місце в історичному процесі та неминучу владу Хроноса.

Виставка триватиме до 26 січня 2025 року.

З нетерпінням чекаємо на вас, щоб разом зануритися в унікальні сенси, які транслює нова серія робіт митця!