Мистецтво  –  квінтесенція життя художника. ©

  Якщо коротко охарактеризувати мою позицію: мої роботи  –  засіб мови. Обираю засіб мовлення відповідно до творчого задуму. Вона не зобов’язана нести красу, проте бути умісною і відображати зміст. Не стримую себе певним жанром.

 Отримую як естетичну насолоду мистецтвом, його зовнішнім фактором, а також шаную митців, що піднімають загострені питання суспільства,  дещо брутальними провокаційними методами.

 (Мене надихає творчість Г. Ріхтера, А. Кіфера, Д. Херста, Г. Гельнвайна., Д. Полока, О. Ренуара, Е. Дега, К. Моне, Е. Мане, К. Піссарро, П. Сезана, А. Модільяні, Г. Клімта.  Художники пов'язані з поняттям екзистенції всеосяжного (тотального) простору світу.)

 Керуюсь принципом, що все має право на своє існування. Не забуваючи про свою відповідальність, як автора.

 Для мене є важливим бути чесною з собою та своїми полотнами. Робити те в що вірю, і вірити в те що роблю.

 Залишаюсь вірна ідеї, що мистецтво це нічийна земля, – вона належить всім і водночас нікому.  Моє кредо декілька років поспіль: мистецтво - квінтесенція життя художника. Тобто невід'ємна моя складова.

  Створюю роботи керуючись емоційним поривом. Мені подобається створювати роботи,  які породжують відгук у глядача, бажання залишитись наодинці з собою і кольором, коли процес споглядання перетворюється в своєрідну медитацію.

 А завжди відкрите питання, що я буду робити завтра? Це і є свобода.