Найважливішими темами у творчості Олександра є чоловіча сексуальність та чуттєвість. Але це скоріше засіб, ніж самоціль. Художник хоче, щоб глядач побачив в обличчях і тілах не лише реалістичне зображення людини, але й царство ідей. Він намагається поєднати у своїх картинах реальності, як бачення світів у світах. Вони показують нам образ нас самих, а також натякають на те, що в нас є більше, ніж ми знаємо.

Ще однією важливою частиною творчості Олександра є модифікація старих радянських портретів Леніна. Художник знаходить оригінальні портрети та скульптури Леніна радянської доби на блошиних ринках та за оголошеннями в інтернеті. Він домальовує поверх старих портретів Леніна фрагменти з відомих картин або капає на них фарбу, розрізає полотна на шматки і склеює їх в хаотичному порядку, дає розфарбовувати дітям, розфарбовує скульптури в смішні кольори і обклеює їх різними предметами. В результаті такого мистецького жесту художник стирає пропагандистські та ідеологічні смисли зображення, водночас наділяючи його декоративними якостями. Однак, при всій забавності цієї маніпуляції, твір набуває нових смислів, антиномічного поєднання гри та серйозності, спонукаючи глядача вийти за межі загальноприйнятої парадигми.