Леонора Якимащенко закінчила НАОМ(У) вже спрямовуючи свою творчість до символізму.

Символістичний принцип співіснування двох світів позначив перший період пошуків художниці.

Живописець за освітою, натхнена грецькою античністю, в своїй творчості шукала відповіді на вічні

запитання, які парадоксальним чином підкидали самі будні.

Звернення до міфу формувало у мисткині неоміфологічну свідомість, притаманну митцям 20 – го

століття, де реальність не є чимось самодостатнім, вона постійно переадресовує глядача до

міфу і символу.

Для Леонори Якимащенко міф – це просторово- часова модель вічного двигуна, матриця долі.

Міф упорядковує хаос дійсності і надає їй внутрішнього смислу.