Сергій Прінь

Його стиль легко впізнати: найчастіше Сергій пише по дереву, використовуючи техніку іконопису «левкас». В його роботах немає політики, немає актуальних сюжетів, співзвучних нашому часові. В них – особистий світ художника: світ, якого в реальності більше немає.

Художник з Донбасу Сергій Прінь, який вивозив свої роботи з Донецька буквально під обстрілами, згадує:

«Приїхав із Харкова до спокійного Києва – з-під обстрілів з балкона спостерігаю приліт чотирьох ракет. У середині липня приїхав до Харкова – одразу 12 ракет за ніч. Середина листопада – знову у Києві, масовий обстріл. Магніт? У 14-му році – весна, Євпаторія. Спостерігаю клоунів, їду подалі до Донецька. І тут вони. Ми – на літньому майданчику з коньяком, поряд із Донбас-ареною – спостерігаємо прильоти ракет по аеропорту. Ракетне тяжіння».

Сергій Прінь народився 1962 року в Донецьку у родині художника, відомого в Україні митця Пріня-старшого.

У 1990 році закінчив Донецьке художнє училище.

У 1996 році закінчив  Харківський художньо-промисловий інститут за спеціальністю «Монументально-декоративне мистецтво».

З 2000 року – член Національної спілки художників України.

У 2002 році увійшов до кола провідних художників країни, його полотна одержали високу оцінку професіоналів.

Учасник обласних, регіональних, всеукраїнських і міжнародних виставок. Роботи демонструвалися на виставках у Румунії, Литві, Латвії, Польщі, Міжнародній виставці- аукціоні сучасного образотворчого мистецтва «ART-FOR» (м. Донецьк), ювілейній виставці «Україна в Україні» (м. Київ), виставках «Україна в Москві» (ЦБХ, м. Москва), «Світ левкасу» (м. Київ, м. Одеса, м. Львів, м. Чернівці) тощо.

 

Персональні виставки



1998 - Обласний будинок працівників культури (Донецьк)
1999 - Галерея "36" (Київ)
1999 - Київський патріархат української автокефальної церкви (Київ)
1999 - Галерея "Грифон" (Київ)
1999 - Галерея "Ажур" (Донецьк)
2000 - Салон-галерея "Даїс" (Харків)
2001 - Галерея "Триптих" (Київ)
2002 - Французький культурний центр (Київ) 2002 - Галерея "36" (Київ)
2002 - Галерея "Міст" (Одеса)
2003 - Харківська міська художня галерея (Харків)
2003 - Український банк розвитку підприємництва та партнерства (Київ)
2005 - "Фруктопія", "Квартира-Бабуїн"
2005 - Галерея "36"
2005 - Виставкова зала ДонНМШУ (Донецьк), спільно з Прінь СІ.
2005 - Виставкова зала ім. Куїнджі (Маріуполь). Куїнджі (Маріуполь) спільно з Принь СІ.
2006 - Галерея "Триптих" (Київ)
2006 - "Квартира-Бабуїн" (Київ)
2007 - Арт-галерея "13" (Донецьк)
2007 - "Антресоль", спільно з Принь С.І., Київ
2010 - Виставкова зала Донецького художнього музею
2012 - Будинок художника НСХУ, спільно з О. Шумляєвим, Київ
2012 - Будинок художника, Донецьк
2012 - Виставкова зала Сімферопольського художнього музею, Сімферополь, АРК


2001-2007 Квартирні виставки, Київ



А. Курков - письменник
Т. Монтік - журналіст Аташе посольства Туреччини
Серджо Мартес - перший секретар, заст. голови місії посольства Італії


Основні виставки:



1998 - Перший фестивальний вернісаж образотворчого мистецтва "Українське різнобарв'я" м. Донецьк,
2000 - Міжнародна виставка-аукціон сучасного образотворчого мистецтва "Art-for", м. Донецьк,
2001 - "Земля моя - мій Донбас", палац "Україна", м. Київ,
2001 - Сучасний натюрморт і пейзаж, Харківський художній музей, м. Харків,
2001 - "Україна" в Україні (ювілейна виставка), галерея "Лавра", м. Київ,
2002 - "Україна в Москві", ЦДХ, м. Москва,
2005 - Київський оперний театр (спільно з Шарашидзе, Свірелі),
2005 - "Світ левкасу", галерея "Софія - А", м. Київ,
2005 - "Світ левкасу та емалі", галерея "Так - Так - Так", м. Одеса,
2005 - "Світ левкасу та емалі", Художній музей, м. Чернівці,
2005 - "Світ левкасу та емалі", м. Івано-Франківськ,
2005 - обласна художня виставка до Дня міста, м. Донецьк,
2005 - Художній пленер (м. Гурзуф, Крим),
2006 - "Світ левкасу та емалі", м. Львів,
2007 - "Всеукраїнська трієнале живопису Київ-2007", м. Київ,
2007 - "Всеукраїнська виставка, присвячена Куїнджі", м. Маріуполь,
2007 - "Арт-Київ", Український дім, м. Київ. Київ,
2007 - "Світ левкасу" - Бухарест, Український культурний центр, Румунія,
2008 - "Світ левкасу" - Чернівці, Україна,
2008 - "Світ левкасу" - Вільнюс, Художній музей, Литва,
2008 - "Світ левкасу" - Рига, Латвія,
2008 - Всеукраїнська виставка до 75-річчя НСХУ, Будинок художника, Київ,
2008 - Благодійний аукціон "Арт-міст", Київський музей російського мистецтва, Київ,
2009 - "Світ левкасу" - Краків, Польща,
2009 - "Донецький вітер, 20 років потому", виставкова зала Донецького худ. музею, Донецьк,
2011 - Всеукраїнська художня виставка до Дня незалежності, Київ,
2012 - Бієнале акварелі, Художній музей, Сімферополь,
2013 - Трієнале живопису, Будинок художника, Київ.

 

Еклектика життя Сергія Пріня

Споглядаючи картини Сергія Пріня, ніби занурюєшся у світ біблійних, євангельських переказів, українського фольклору, образів європейського середньовіччя, європейських майстрів початку XX століття. Приходить усвідомлення, що його живопис є світом доброї казки, чого так бракує в наш прагматичний час. Хочеться вірити Сергію і думати, що так воно і є: люди літають, коти багато думають і сумують, а каруселі і любов – найважливіше, що тільки може бути на світі.

 

Народився 1962 року в Донецьку. Закінчив Донецьке художнє училище і Харківський художньо-промисловий інститут за спеціальністю «Монументально-декоративне мистецтво».

З 2000 року – член Національної спілки художників України.

У 2002 році увійшов до кола провідних художників країни, список яких опубліковано в щорічному всеукраїнському виданні «Обличчя України», його полотна одержали високу оцінку професіоналів.

Учасник обласних, регіональних, всеукраїнських і міжнародних виставок. Роботи демонструвалися на виставках у Румунії, Литві, Латвії, Польщі, Міжнародній виставці- аукціоні сучасного образотворчого мистецтва «Агї£ог» (м. Донецьк), ювілейній виставці «Україна в Україні» (м. Київ), виставках «Україна в Москві» (ЦБХ, м. Москва), «Світ левкасу»

(м. Київ, м. Одеса, м. Львів, м. Чернівці) тощо.

Більшість картин донеччанина – це сюжетні композиції, власний казковий світ, де неживі предмети наділені емоціями та здатні відчувати красу і потворність, сприймати чужий біль як власний. На окремих полотнах автор може бути іронічним, іноді саркастичним, ніби запрошуючи глядача до діалогу, дискусії, примушуючи задуматись про те, як живемо та куди прямуємо.

 

–  Ваша творчість дуже різнопланова. В якому стилі Ви працюєте?

 

– У мене виробилась власна «мова». Майже немає реалістичних робіт, бо цей жанр мені не особливо цікавий. Звісно, час від часу я пишу такі картини, але в основному це творчі полотна із непересічними образами.

 

– Поряд із темами міста, світу та музики, відображених у формі своєрідних живописних казок-притч, у Вашій творчій лабораторії поважне місце займає й релігійна тематика. Що Ви намагаєтесь донести до аудиторії завдяки цим символам?

 

– Звернення до біблійних та євангельських сюжетів – це філософське осмислення життя людини на Землі, таких вічних і неоднозначних понять, як добро і зло, радість і горе, любов і ненависть.

 

– Ви часто використовуєте давню техніку левкасу, переломлену через призму сучасного мистецтва. Скажіть про неї кілька слів.

 

– Ця давня техніка грунтування дерева, що прийшла з Візантії, була відома ще з часів Стародавньої Русі й успішно використовувалася іконописцями. Вираз обличчя усіх героїв моїх полотен також родом звідти – від милостивих ликів Рубльова, а зовсім не від Феофана Грека, що загрожують карою.

 

– Характерна особливість Ваших картин – тіснота світу та перенаселеність полотен...

 

– Просторо тільки там, де кохають, адже там лише двоє, для них нікого більше не існує...

 

– Принцеси з інфантами, каруселі, чарівні ковпаки та розумні коти, іранське полювання, пряникові цілком житлові будиночки, що запросто поміщаються в долонях, різноколесні потяги та рівновеликі святі... Всі ці герої, попри очікування, мовчазні та зосереджені, цнотливі і невагомі, на межі зі здатністю літати. З чим це пов’язано?

 

–Летючість – від композиції, аскетичність і тиша – від палітри, цнотливість – від техніки.

 

– Атмосфера більшості Ваших полотен підкреслено карнавальна – маски і ряджені, блазеньські королі і королеви, втрата відчуття часу. Просторові межі для Вас так само тісні, як і часові?

 

– Гідність художника – вміння бачити, нагороджувати казковою стороною будь-яку пересічну річ. Я намагаюся пустити персонажів у вільне плавання в закупореному акваріумі або безповітряній атмосфері застряглого на пів- дорозі ліфта. Рух як такий, безглузде кружляння-плавання і є головний сюжет цих картин. Мислення тут демонстративно антиісторичне: замість рухів до мети – самоусвідомлене обертання на місці, замість зв'язного сюжету – сценки, змонтовані за принципом циркового параду-алле.

 

Ксенія ФАЙЧУК

Діловий вісник, № 4 (251), 2015

Політика конфіденційності
Політика повернення
Доставка

Ви можете попросити продавця надати звіт про ваші особисті дані, які він зберігає, ввівши ідентифікатор електронної пошти.

Показано 1-24 з 24