Найкраще працюється вдома в Україні. Хоч би яким прекрасним і звабливим був довколишній світ, а після нетривалої естецької й творчої ейфорії по закордонах, наповнений враженнями, летиш-біжиш нетерпляче на Батьківщину, аби виплеснути на полотно все, що накопичив, побачив і пережив емоційно. Для мене Україна - якесь диво з див. Нічого подібного в світі немає: родюча земля, люди, звичаї, традиції, фольклор, народне мистецтво, пісні, казки, легенди, древні кургани з їхніми невичерпними посланнями до нас… Це і є живильна основа моєї творчості. І від того відчуваю себе якось егоїстично щасливим, що народився саме тут на цій землі…Служіння мистецтву - щось схоже до терезів «або матеріальне, або духовне». Й жодні матеріальні дивіденди не компенсують того рідкісного моменту, коли розумієш: створене піднімає тебе ще на один щабель десь туди, в царину досконалості Духу…

Фурлет Анатолій Борисович народився в селі Чепоноси Хотинського району Чернівецької області 13 лютого 1958 року. В 1983 році закінчив художньо-графічний факультет Одеського державного педагогічного інституту їм. Ушинського, викладачі живопису Гегамян Валерій Арутюнович, Борисюк Зінаїда Дмитрівна… Працював директором художньої школи в м. Городок на Хмельниччині, з 2000 року проживав в м. Буча, Київської обл., де на базі школи №4 організував спеціальні художні класи з власною навчальною програмою… Творча та виставкова діяльність митця розпочалась після закінчення інституту… Анатолій Борисович - учасник обласних, всеукраїнських та міжнародних (США, Німеччина, Нідерланди, Польща, Єгипет, Ліван, Франція, Словаччина, Румунія, Італія)) виставок, мистецьких проектів та пленерів.

Анатолій Борисович, майстер сакрально-символічного жовопису - член Національної спілки художників України, живописець, графік, педагог, лауреат обласної літературно-мистецької премії ім. О.Кобилянської, всеукраїнської премії ім. М.Г. Дерегуса в галузі живопису, нагороджений ювілейною відзнакою Чернівецької ОДА - медаллю "100 років Буковинського віче ", подякою Національної спілки художників України та голови Чернівецької обласної ради, почесною відзнакою (медаллю) Чернівецькою обласної ради «Вдячна Буковина».

Роботи художника зберігаються в Національному художньому музеї України м. Київ, в музеї сучасного мистецтва, м. Одеса, в Хмельницькому обласному художньому музеї, в Чернівецькому обласному художньому музеї, в музеї історії релігії м. Львів, в художньому музеї м. Кам‘янське, Дніпропетровської області, в фондах Львівського палацу мистецтв, в Національному музеї народного мистецтв Гуцульщини та Покуття, в колекціях приватних галерей в Україні та за кордоном, в колекції Темістокля та Орисі Вірстів, Франція, та ін…

Персональні виставки:

1993 - галерея «Славутич», Київ
1994 - галерея «Лавра», Київ
1996 - м. Бостон, Гарвардський університет, США
2002 - Національний музей Українського мистецтва, Київ
2003 - галерея "Пласт-Арт", Чернігів
2005 - Палац мистецтв, Львів
2008 - Хмельницький обласний художній музей, Хмельницький
2009 - музей сучасного мистецтва, Одеса
2011 - центр культури "Вернісаж", Чернівці
2012 - галерея "SweetArt", Чернівці
2016 - проект «Кам’яна могила. Реінкарнація», Кам’янське, Дніпропетровська область
2017 - Музей історії релігії, Львів
2018 - художній музей їм. А.І. Куінджі, Маріуполь
2018 - виставкова зала Національної спілки художників України, Івано-Франківськ
2018 - галерея «White World», Київ
2018 - галерея «АВС-арт», Київ
2018 - галерея «Митець», Київ
2019 - Чернівецький обласний художній музей, Чернівці
2021 - Чернівецький обласний художній музей, Чернівці
2022 - галерея «АВС-арт», Київ
2023 - галерея «Зелена канапа», Львів
2023 - Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття, Коломия
2023 - Національний історико-культурний заповідник «Кам’янець», Кам‘янець-Подільський

«У добу, коли на зміну інформативності приходить інформаційність, а шумовиння неологізмів замилює правдиві сенси, світ, перейнятий заграваннями із контекстами та актуальними проблемами сучасності, невпинно продукує репліки реплік. Це стосується й мистецтва, де тихе і самозосереджене глибинне змушене поступатись поверхневому, яскравому, велеслівному, настирливому…Анатолій Фурлет розвиває традиції глибинного, знакового мистецтва, що стоїть на засадах нашої національної образотворчості, зокрема вектор міфопоетичної мистецької школи, яка сформувалась на початку 1990-х років в Україні. Працюючи, як живописець і графік, навчаючи своїх студійців, художник звертається до архаїчних образно-знакових систем, до символіки давніх цивілізацій, що залишили свій слід на українських теренах. Світ мистця наповнений лірико-філософськими рефлексіями, з натяковості притлумленої колірної гами фактурно проступають петрогліфічні пласти. Лики й фігури, застиглі в надчасовому просторі, сповнені таїни. Так витворюється Дійство, в осерді якого - Світло.» ( Галерея «АВС-арт» м. Київ)

«Фурлетівська "поверхня буття" - це глибинна реставрація національного духу, історії, пластичних і знаково-символічних форм буття народу.» (Український філософ, Доктор філософських наук Володимир Личковах)