Ця картина була написана після чарівної вечірньої прогулянки. Дорогою додому я не могла надихатися п'янкими ароматами весняних квітів і трав. Сонце вже зникло за горизонтом, і над хмарами блиснули останні промені. Вдалині мерехтіли вогні будинків. Роздуми про вічність, долю, власний шлях кожної людини змішувались з мелодійним переливом солов'їного співу і пахощами полів. Так зародилась ідея написання романтично-філософського характеру)