Києво-Печерська лавра — один з перших монастирів Київської Русі. Заснований у 1051 році при Ярославі Мудрому монахом Антонієм і його учнем Феодосієм. З монастирем пов'язані імена літописця Нестора (автора «Повісті временних літ»), художника Аліпія.

У Ближніх і Дальніх печерах Лаври покояться нетлінні мощі угодників Божих, також у Лаврі є поховання мирян (наприклад, могила Петра Столипіна).

За радянської влади, в 1930 році, монастир був повністю ліквідований. Частина братії була вивезена і розстріляна, інші ув'язнені або заслані. Лавра зазнала розорення.

В одному з корпусів була розміщена Державна історична бібліотека України. На території лаври був утворений музейний комплекс, в його складі - Музей книги, Музей історичних коштовностей, Музей атеїзму і ін.

В даний час нижня Лавра знаходиться у віданні Української Православної Церкви (Московського Патріархату), а верхня Лавра - у віданні Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.