Тарас Гончаренко, Сергій Герасименко. На межі кольору

Ми сприймаємо Світ удень світлим і темним вночі.

Коли його осявають промені сонця, ми не замислюємося над їхньою фізичною природою, над поєднанням електромагнітних променів різних кольорів, над рухом хвиль довжиною в нанометри, над швидкістю плину фотонів.
А просто радіємо початку нового дня, продовженню життя.

У художників – все так само. Набувши знань і вмінь, вони відчувають щасливе піднесення завдяки можливості творити – бо це їхнє життя…

Саме радість життя є імпульсом для творчості двох митців – і Сергія Герасименка, і Тараса Гончаренка.

Вони не користуються традиційною палітрою для змішування фарб.

Колір наносять відразу на підготовлену графічну площину або скульптурну форму, оминаючи процес синтезу на палітрі.
А тиск друкарського верстата або вогонь у муфельній печі завершують імпульс.

Чорно-білі ліногравюри Тараса Гончаренка – як день і ніч, як гранична межа адитивного та субтрактивного змішування кольорів, випромінювання світла та його поглинання.

Поліхромна кераміка Сергія Герасименка – як веселка після дощу, що освітлює хмарне небо сонячними променями, заломленими у крапельках води, всіма кольорами спектру.

Лінорити Тараса Гончаренка – це аркуші паперу з текстами п’єс Шекспіра, що в уяві митця перетворилися на графічні художні образи.

Це – двовимірні площини, які ще не набули тривимірності чорного коробу сцени театру в постановках п’єс видатного драматурга сучасним режисером. Коли на чорному тлі у світлі софітів із прожекторами грають свої ролі актори.
Образи героїв Шекспіра у ліноритах Тараса Гончаренка – це актори, що на хвильку застигли в різних позах у двовимірності графічного відбитку.

Керамічні твори Сергія Герасименка – це скульптурно-об’ємні, фантастично-життєрадісні персонажі, що завдяки гіперболізовано-вишуканій уяві митця знайшли свій колір.

У контексті сьогодення їх можна сприймати як спробу зафіксувати крихкий стан реальності – коли звичні структури руйнуються, а нові ще не сформовані.

Це – поєднання тендітності матеріалу з магічною силою вогню.

Не документування подій, а радше – інтуїтивне переживання часу, в якому вразливість і стійкість існують поруч.

Кожна керамічна скульптура – це чуттєвий образ, що не веде, а пропонує блукати стежками сприйняття форми і кольору.

Чи є межа перцепції кольору? Фізично – так.

Але митці здатні посунути її! Бо, з огляду на їхню непересічну уяву та загострену чутливість, тільки їм вирішувати, де вона пролягатиме...

Відкриття виставки відбудеться 14.08 о 18:00.

Виставка триватиме 14.08 – 12.09.2026 у малій залі галереї Imagine Point за адресою: Київ, Голосіївський проспект, 86/1, вхід з двору.

Працюємо: середа — субота, 12:00 — 19:00.