Ніна Божко: 
"Заради життя на землі"

Серія портретів ветеранів Великої Вітчизняної війни

Олія, картон. Соцреалізм

"Мої воїни". Саме так говорить Ніна Божко про учасників битви за Дніпро та героїв Корсунь-Шевченківської операції, портрети яких вона написала в 1983-84 роках.Тепер це вже історичне надбання. Сьогодні згадані портрети можна побачити в багатьох музеях України. Значна частина полотен зберігається в художній галереї Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника.

Білодід Іван Костянтинович

1984

Олія на картоні.

105 х 85 см

Білодід Іван Костянтинович з внуком, колишній віце-президент АН УРСР, академік, заслужений діяч науки, гвардії майор.

Божко Петро Ілліч

1984

Олія на картоні.

85 х 77 см

Божко Петро Ілліч, майор, начальник артилерії 520 СП 167 СД 40А.

Горницький Анатолій Акимович

1984

Олія на картоні.

85 х 105 см

Горницький Анатолій Акимович, партизан Черкаського загону, командир партизанської бригади "Родина" в Чехословаччині Донецької УСХА.

Дорошенко Микола Миколайович

1983

Олія на картоні.

89 х 84 см

Генерал-майор Дорошенко Микола Миколайович, колишній командир артбатареї 101 ГАБР БМ (гаубичної артилерійської бригади) 13 Київської артдивізії прориву РВ ГК.

Драченко Іван Григорович

1984

Олія на картоні.

84 х 104 см

Драченко Іван Григорович — один з найвідоміших учасників Корсунь-Шевченківської битви. Єдиний в історії авіації льотчик, який має звання і Героя Радянського Союзу, і повного кавалера ордена Слави.

Народився у 1922 року на Черкащині (село Велика Севастянівка  Христинівського району).

До війни навчався у Ленінградському аероклубі.

У липні 1943 року закінчив Тамбовську авіаційну військову школу і звідти був відправлений на фронт.  

14 серпня 1943 року в районі Харкова, рятуючи командира полку, таранив винищувач противника. Приземлився на парашуті. При тарані був важко поранений. У несвідомому стані узятий в полон. Під час допитів його катували, зокрема, пошкодили праве око, яке згодом радянським лікарям так і не вдалося врятувати, хоча була зроблена складна операція.

У вересні 1943 року йому вдалося втекти і перейти лінію фронту. Після лікування, що тривало більш як півроку, повернувся в свій полк. Незважаючи на втрату ока, Драченко почав знову літати.

Брав участь у Курській та Корсунь-Шевченківській битвах, Вісло-Одерській і Берлінській операціях.

Всього за роки війни здійснив 178 бойових вильотів. Війну закінчив у званні капітана.

У 1953 році закінчив юридичний факультет Київського університету, але пізніше працював директором вечірньої середньої  школи у Києві.

Написав книгу спогадів «Ради жизни на земле».

Желонкін Євген Пантелеймонович

Олія на картоні.

88 х 110 см

Желонкін Євген Пантелеймонович народився 1929 року у м. Казань. 1940 року вступив до війського училища, яке закінчив у 1941 році. Воював у складі кількох фронтів (зокрема, Степового, Воронезького).

Під час Корсунь-Шевченківської операції у званні капітана очолював розвідку 181-ї танкової бригади 18-го танкового корпусу 5-ї гвардійської танкової армії.

За бої під Корсунем нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня. Війну закінчив у Австрії.

Нагороджений орденом Червоного Прапора, двома орденами Вітчизняної війни, двома орденами Червоної зірки, великою кількістю медалей.

1953 року закінчив академію протитанкових військ.

Вийшов у запас у званні майора. Працював заступником директора на одній із фабрик м. Києва.

Канаєв Олексій Федорович

1984

Олія на картоні.

85 х 105 см

Канаєв Олексій Федорович, герой Радянського Союзу, військовий льотчик, скульптор.

Портрет зберігається у фондах художньої галереї Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника.

Олексій Федорович Канаєв народився 25 грудня 1921 року у Москві. У 1938 році призваний до лав Червоної Армії. У 1939 році закінчив Серпуховську військову авіаційно-технічну школу. Служив авіаційним механіком в Качинській військово-авіаційній школі пілотів. У 1943 році закінчив Воронезьку військово-авіаційну школу пілотів.

До травня 1945 року О. Ф. Канаєв здійснив 120 бойових вильотів. У повітряних боях збив п'ять ворожих літаків.

Нагороджений орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, орденом Червоної Зірки, медалями

Після закінчення війни продовжував службу у Військово-повітряних силах. У 1955 році закінчив Вищі офіцерські льотно-тактичні курси. З 1956 року підполковник О. Ф. Канаєв — в запасі. Жив у Києві. Працював в обласному живописно-скульптурному комбінаті

Краснокутський Данило Михайлович

1983

Олія на картоні.

86 х 104 см

Краснокутський Данило Михайлович, гвардії генерал-майор артилерії, колишній командир 13 Київської артдивізії прориву Р.В.Г.К. (резерву Верховного головнокомандуючого).

Картина зберігається у фондах художньої галереї Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника.

Краснокутський Данило Михайлович народився 30 грудня 1904 року в селі Крива Руда н на Полтавщині.

У жовтні 1923 був призваний до лав Червоної армії. У 1926 році закінчив Сумську військову піхотну школу імені М. В. Фрунзе, у 1931 році — Московську артилерійську школу, у 1937 році — артилерійські командні курси.

Початок німецько-радянської війни зустрів командиром 260-го гаубичного артилерійського полку Ленінградського військового округу. У жовтні 1942 року Краснокутський був призначений заступником командувача артилерією 67-ї армії Ленінградського фронту. Під його керівництвом артилерійські частини брали участь в обороні Ленінграда, боях на Невському п'ятачку, прориві блокади Ленінграда.

Після прориву блокади Данило Краснокутський був призначений командиром 28-ї артилерійської дивізії, а з 6 липня 1943 року командував 31-ю артилерійською дивізією Резерву Головного Командування. Під його командуванням дивізія брала участь у Курській битві, битві за Дніпро, звільненні Києва. 28 вересня 1943 року Краснокутському було присвоєно військове звання генерал-майора артилерії .

У вересні 1944 року Краснокутський очолив 31-ю артдивізію прориву РГК, брав участь у звільненні Польщі, Чехословаччини, боях в Німеччині.

Був нагороджений двома орденами Леніна, п'ятьма орденами Червоного Прапора, орденами Кутузова 2-го ступеня, Олександра Невського, Вітчизняної війни 1-го ступеня і Червоної Зірки.

Крикун Серафим Іванович

1984

Олія на картоні.

85 х 105 см

Крикун Серафим Іванович, командир в/ч 62433, генерал-майор, уродженець с. Сахнівка Київської губернії.

Крисін Віктор Михайлович

1984

Олія на картоні.

85 х 105 см

Крисін Віктор Михайлович, український художник, член Спілки художників СРСР. 

Народився у селі Шепелівка Саратовської області. Коли почалася війна, він ще ходив до школи, але потім вступив до війського училища, яке закінчив у 1942 році, і з 1942 року він перебував на фронті.

Був учасником Курської битви, у 1943 році форсував Дніпро при звільненні м. Київ.    

Учасник Корсунь-Шевченківської битви (з званні гвардії лейтенанта командував мінометним взводом 372 стрілецької дивізії). За цю битву нагороджений орденом Вітчизняної війни 2 ст. Крім цього, нагороджений орденом Червоного Прапора, орденом Червоної Зірки, численними медалями.

Під час війни також брав участь у Ясо-Кишинівській операції, боях на території Австрії, форсував річки Західний Буг та Вілсу і брав участь у Берлінській операції.

У 1940-х роках навіть працював у контррозвідці.

У 1953 році закінчив Саратовське художнє училище, у 1960 році - Харківський художній інститут. Працював художником-живописцем художнього комбінату у Краснодарі, очолював секцію ветеранів-художників, учасників Другої світової війни Краснодарського краю.

Кучеренко Олександр Васильович

1984

Олія на картоні.

98 х 80 см

Кучеренко Олександр Васильович, Герой Радянського Союзу. Народився у 1924 році у місті Слов’янськ Донецької області. У 1943 році закінчив Ворошиловградську військову школу льотчиків.

У Корсунь-Шевченківської битві брав участь у складі військ другої повітряної армії). Після Корсунь-Шевченківської операції взяв участь у звільненні України, боях на території Чехословаччини, Польщі. До кінця війни здійснив 130 бойових вильотів.

У 1956 році закінчив Київське вище інженерно-авіаційне військове училище, де працював молодшим науковим співробітником. З 1970 р. — інженер-полковник запасу.

 Нагороджений: звання Героя Радянського Союзу, орден Леніна, два ордени Червоного Прапора, два ордени Вітчизняної війни 1 ст., трьома орденами Червоної Зірки, дев’ятьма медалями.

Майор Герасименко М.А

1984

Олія на картоні.

85 х 105 см

Майор Герасименко М.А., в минулому помічник начальника штабу артилерії з розвідки 5 ГЧТА (гвардії Червонопрапорної танкової армії).

Нужденко Л.Г.

1985

Олія на картоні.

86 х 103 см

Нужденко Л.Г., колишній помічник комісара партизанського об’єднання імені Леніна з комсомолу під командуванням майора Іванова.

Павлоцький Михайло Аркадійович

1983

Олія на картоні.

65 х 104 см

Павлоцький Михайло Аркадійович, герой Радянського Союзу, начальник розвідки полку, форсував Дніпро, учасник звільнення Києва і Корсунь-Шевченківської операції.

Прядко Андрій Григорович

1984

Олія на картоні.

98 х 80 см

Прядко Андрій Григорович (1923 —27.02.1990), генерал-майор (під час Корсунь-Шевченківської битви — старший лейтенант).

Народився у селі Колчанівка Іванівського району Херсонської області. До війни був учнем середньої школи. У 1941 році був мобілізований до лав Червоної Армії. Рядовим воював у військах Сталінградського та Центрального фронту. Згодом потрапив до Другої танкової армії.

Закінчив військову академію ім. М.В. Фрунзе.

Участник Корсунь-Шевченківської битви. Також брав участь: в Умансько-Ботошанській наступальній операції, Люблін-Брестській наступальній операції, форсуванні річок Західний Буг та Вісла, Вісло-Одерській, Східно-Померанській та Берлінській операціях.

Нагороджений: чотирма орденами Червоної Зірки, орденом «За служіння Батьківщині у Збройних Силах» 3 ст., 19 медалями.

Пупков Михайло Олексійович

1984

Олія на картоні.

Пупков Михайло Олексійович, Герой Радянського Союзу. Народився 1922 року у с. Болотне Новосибірської області. До війни працював на взуттєвій фабриці у м. Алма-Ата простим робітником.

У Червоній Армії - з листопада 1941 року. У 1942 році закінчив Орловське військове піхотне училище, у 1943 році - офіцерські курси «Постріл».

У Корсунь-Шевченківській операції він брав участь уже лейтенантом, заступником командира батальйону  184 гвардійсько-стрілецького полку 62 гвардійської стрілецької дивізії. За цю битву нагороджений орденом Вітчизняної війни другого ступеня.

Після Корсунь-Шевченківської операції у складі своєї дивізії брав участь у звільненні України, Ясо-Кишинівській операції, боях на території Румунії, на озері Балатон, за Будапешт та Відень.

Герой Радянського Союзу, також нагороджений: орденом Леніна, орденом Олександра Невського, орденами Вітчизняної війни 1-го та 2-го ступенів, орденом Червоної Зірки, медалями.

У повоєнний час продовжив службу в армії.

1959 року закінчив військову академію ім. Фрунзе. З 1974 року - полковник запасу. Працював у державному проектному інституті  «Укрпроектстальконструкція» інженером технічного відділу (м. Київ).

Сазонов Вадим Миколайович

1984

Олія на картоні.

86 х 104 см

Сазонов Вадим Миколайович народився у Волгограді у 1924 році. До війни був учнем середньої школи. У серпні 1942 року вступив до танкового училища, яке закінчив у 1943 році, і далі як танкіст потрапив на фронт.

У Корсунь-Шевченківській операції брав участь командиром танкового взводу 170 танкової бригади  18 корпусу 5 гвардійської танкової армії.  Особливо відзначився в особливо жорстокі останні дні Корсунь-Шевченківської операції, за що був нагороджений орденом Червоної Зірки.

Всього мав п’ять бойових орденів і п’ять бойових медалей.

Харченко Григорій Трофимович

1984

Олія на картоні.

85 х 105 см

Харченко Григорій Трофимович, генерал-майор авіації, уроженець с. Шендерівка,  делегат ХХІІІ з’їзду КПРС.

Картина зберігається у фондах художньої галереї Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника.

Цаплюк Павло Антонович

Подивитись у збільшеному вигляді

1984

Олія на картоні.

85 х 105 см

У роки Другої світової війни Павло Антонович Цаплюк був керівником підпілля на Черкащині та очолював комсомольський партизанський загін "Смілянщина".

Картина зберігається у фондах художньої галереї Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника.

Циганкова Анна Григорівна

1984

Олія на картоні.

85 х 105 см

Циганкова Анна Григорівна, санінструктор будроти 149 ОСБ 92 гвардійської ордена Червоного Прапора Криворіжської дивізії.

Картина зберігається у фондах художньої галереї Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника.

Шашло Тимофій Максимович

Подивитись у збільшеному вигляді

1984

Олія на картоні.

Шашло Тимофій Максимович, Герой Радянського Союзу, доктор педагогічних наук, заслужений учитель УРСР.

Народився 1915 року на Кіровоградщині.

До війни працював учителем, а згодом - директором однієї із сільських шкіл у Кіровоградській області.

У 1939 році був мобілізований до лав Червоної Армїі. Коли почалася радянсько-німецька війна, він як солдат, який проходив строкову службу, потрапив на фронт і уже у листопаді 1941 року був удостоєний звання Героя Радянського Союзу.

У 1942 році закінчив курси політскладу при Військовій академії механізації та моторизації Червоної Армії і в Корсунь-Шевченківській операції у 1944 році брав участь уже у званні підполковника. За цю битву Тимофій Максимович був нагороджений орденом Червоного Прапора.

Радянсько-німецьку війну закінчив у Німеччині, а після цього ще брав участь у війні з Японією.

З 1946 року підполковник Т. М. Шашло вийшов у запас. У 1947 році закінчив Київський педагогічний інститут. У 1962 році захистив дисертацію і одержав науковий ступінь кандидата наук та все своє життя працював у Київському педагогічному інституті імені М. Горького (зараз Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова).

Нагороджений двома орденами Леніна, двома орденами Червоного Прапора, двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, орденами Вітчизняної війни 2-го ступеня, Трудового Червоного Прапора, медалями.

Ячнік Сергій Федорович

1984

Олія на картоні.

86 х 104 см

Ячник Сергій Федорович, герой Радянського Союзу.

Народився 30 серпня 1917 року в селі Рожни Броварського району Київської області.

У 1936 році призваний до лав Червоної Армії. Під час радянсько-фінської війни, в якій брав участь, був командиром танкового взводу 90-го танкового батальйону 20-ї танкової бригади 7-ї армії Північно-Західного фронту.

У березні 1940 року за мужність і відвагу, проявлені в боях при прориві укріплень ворога лейтенанту Сергію Федоровичу Ячніку присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 350).

У роки німецько-радянської війни С. Ф. Ячник воював на Західному, Воронезькому, 2-му Українському, 2-му Білоруському і 3-му Білоруському фронтах. Брав участь у боях під Москвою, на Курській дузі. Командував танковою бригадою в Корсунь-Шевченківській та Умансько-Ботошанській операціях. Брав участь у звільненні Румунії, Прибалтики, Східної Прусії. Був тричі поранений.

Нагороджений орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, орденом Суворова 2-го ступеня, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки, медалями.