Бродський Ісаак Ізраїлевич (6 січня 1884 - 14 листопада 1939) - російський та радянський живописець і графік, педагог і організатор мистецької освіти, заслужений діяч мистецтв РРФСР (1932), один з головних представників реалістичного напряму в радянському живописі 1930-х років, автор великої образотворчої ленініани.
Вважав своєю батьківщиною місто Бердянськ (нині Запорізька область України), в селі поблизу якого народився. Навчався в Бердянську міському училищі, Одеському художньому училищі, Петербурзькій Академії мистецтв (учень Іллі Рєпіна).
До Жовтневої революції 1917 року і в 1920-і роки Бродський брав участь у виставках в Академії мистецтв, був експонентам «Товариства південноросійських художників», «Товариства пересувних художніх виставок», «Товариства ім. А. І. Куїнджі»,«Громади художників».
У радянський період займався реорганізацією художньої освіти в СРСР. З 1932 року був професором, а з 1934 - директором Всеросійської Академії мистецтв.